Напад стався у місті Черкаси 4 травня, але ця історія не стала топ-темою і мотивом численних акцій протесту. Нападників не встановлено досі, але оточення Вадима Комарова та журналістська спільнота переконана, що злочин пов’язаний із професійною діяльністю чоловіка. Тим більше, що він вже кілька разів ставав об’єктом замаху.
Хто такий Вадим Комаров
Дехто називає його не журналістом, а блогером та активістом. Все через те, що більшість інформації він викладав на своїй сторінці у Фейсбук, дозволяв собі оціночні судження та участь в акціях.
Втім, він мав власну газету «Черкаськіє отклікі», яка виходила нерегулярно, розповідають колеги.
«Прикро, що коли цей напад стався, в нас не було таких потужних заяв. Влада не казала, наприклад: «Та ні, ну як же це можна пов’язувати з нами! Ми будемо за те, щоб це розслідувалося активно!». Були невеличкі прес-релізи про те, що розслідується. Лише невеличка група черкаських активістів була ініціаторами, щоб правоохоронні органи звітували по розслідуванню», – розповідає Радіо Свобода журналіст черкаського видання «Прочерк» Назарій Вівчарик.
Вадиму Комарову вдавалося діставати документи, які засвідчували можливу корупцію місцевих органів влади, він не боявся називати прізвища і багатьом високопосадовцям ускладнював життя. Останнім доводилося реагувати на поширену інформацію, робити заяви у відповідь на оприлюднені документи, пояснює його колега.
Вадим Комаров часто ставив влучні запитання на прес-конференціях, було видно, що він глибоко в темі, згадує Вівчарик.
Робив прямі трансляції, інформацію з яких використовувало чимало черкаських ЗМІ у своїх програмах. До Вадима завжди можна було звернутися за консультацією і він ділився тим, що знав без проблем.Тим більше, що ця інформація виявлялася точною і підтверджувалася з інших джерел, розповідає Назарій Вівчарик.
«Він був одним з тих небагатьох журналістів, якому було не байдуже. І його можна назвати журналістом-розслідувачем», – зазначає черкаський журналіст.
Що сталося
4 травня, суботнього ранку, перехожі знайшли чоловіка із розбитою головою на перехресті вулиць Надпільної і Небесної Сотні у Черкасах. Вадиму зробили операцію, але він перебував у вкрай важкому стані і не приходив до тями.
Дружина журналіста навіть через місяць розповідала про те, що мова не йде не те, що про перевезення його до столичної лікарні, а й на МРТ чоловіка не можуть відвезти – настільки критичний стан, що не можна відмикати від апарату.
Це був не перший напад на Вадима Комарова. У 2016 році в нього стріляли, а у 2017 році побили, пише правозахисниця, голова центру Zmina Тетяна Печончик.
Черкаський правозахисник Валерій Макеєв, який працював із Вадимом Комаровим над створенням спільних програм, в день нападу на колегу припустив, що могло стати мотивом.
Він зазначив, що журналіст випустив матеріал про зловживання місцевих органів влади, а також в день нападу мав отримати інсайдерську інформацію від правоохоронних органів, яка підтверджує, що один із високопосадовців черкаської ради уникнув покарання.
Одним із останніх матеріалів Вадима Комарова було розслідування про бунт в колонії під Черкасами, як там працює система і як ставляться до ув’язнених.
«Зараз є такий дзвіночок не приємний. Журналісти. Очевидно, будуть мати в собі такого внутрішнього цензора – чи треба писати про людей у владі? Про нових людей, яких багато поприходило після останніх виборів. Тож все може звестися до написання текстів про погоду, про якусь проведену нараду і все – не буде ніяких розслідувань, бо люди просто бояться за своє життя і здоров’я», – зауважує Назарій Вівчарик.
Реакції
Слідчі вже перекваліфікували справу як умисне вбивство, а над розкриттям злочину буде працювати «посилена співробітниками центрального апарату Нацполіції група слідчих, яку очолив перший заступник глави відомства – начальник кримінальної поліції В’ячеслав Аброськін», повідомляють в Національній поліції.
«Національна поліція докладе максимум зусиль для того, щоб цей злочин не залишився в розряді нерозкритих», – наголосив глава Нацполіції Сергій Князєв. Він додав, що найближчим часом правоохоронці планують звернутися до журналістів по допомогу в ідентифікації особи злочинця і нададуть фотороботи осіб, причетних до нападу.
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко написав на своїй сторінці у фейсбуці, що сподівається на розкриття злочину, але вірить в це «все менше і менше».
У коментарі Радіо Свобода він зазначає, що написав так через те, що резонансні вбивства і злочини в Черкасах досі не розкриті. При цьому наголошує, що недовіри до поліції не має, більше нарікань в нього на роботу прокуратури.
Якихось комісій при міській раді щодо нападів на журналістів та активістів при цьому не створювали, покладаються на правоохоронців, каже черкаський міський голова
Вадим Комаров був радником міського голови на громадських засадах з питань містобудівної діяльності.
Ми запитали в Анатолія Бондаренка, чи вважає він, що на журналіста і його радника напали через професійну діяльність.
«Я не знаю. Не можу так стверджувати. Нічого він такого не публікував. Публікував те, що повинні знати жителі міста і те, мало бути резонансним. Багато по прокуратурі публікував, про замовні справи. Відверто скажу, поки така прокуратура, як в нашій області, не буде ніяких розслідувань», – відповів він.
Із міським головою Черкас ми спілкуємося після розмови з черкаськими колегами-журналістами. Тож передаємо тезу про те, що журналісти відчувають себе у небезпеці, тим більше, що це не перший подібний випадок. Анатолій Бондаренко реагує так емоційно, що складається враження, ніби і він не відчуває себе у безпеці.
«Зрозуміло, що відчувають небезпеку! Убили одного депутата, на другого напали, викрали автомобіль і сім’ю зв’язали, начальника управління фінансової політики вивезли в ліс із родиною і побили! Зрозуміло, що вони відчувають… Вже і писали, і зверталися до Луценка. На жаль, в країні змінився тільки президент, а прокурори на місці», – наголошує він.
В Національній спілці журналістів України супроводжували інформаційною підтримкою справу Вадима Комарова від моменту нападу. В НСЖУ наполягають на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова. Наголошують, що потрібен реальний, а не декларативний захист прав українських журналістів.
Моніторингова місія ООН з прав людини також закликала українську владу притягнути до відповідальності винних у нападі на черкаського журналіста.
Ольга Комарова
Повну версію публікації читайте на сайті “Радіо Свобода”
