НСЖУ підтримує посилення повноважень парламентського комітету з питань свободи слова для реального захисту свободи слова в Україні. Про це підчас ефіру програми «Україна сьогодні з Віолеттою Логуновою» на телеканалі Україна24 сказав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко. Дискусія, в якій взяли участь журналісти й політики, точилась навколо заяви журналістки суспільного телеканалу «UA:Перший» Мирослави Барчук про «темники» для ЗМІ та тиск на медіа Офісу Президента України.
Спікери зійшлися на думці, що журналіст має говорити правду, навіть якщо вона не збігається з точкою зору влади. Також вони відзначили зусилля НСЖУ в захисті прав журналістів.
«Наша позиція, з якою ми звертаємось до парламенту: ми вітаємо підсилення повноважень парламентського комітету з питань свободи слова. Ми б вітали, якби знову він називався Комітетом свободи слова та інформаційної політики. Щоб він був потужним майданчиком, де представлені всі парламентські сили, і де б обговорюватись питання, пов’язані з інформполітикою. Бо сьогодні ми бачимо ієзуїтські пояснення, де говорять, що свобода слова – це лише там, де б’ють журналіста. Звичайно, є фізичні загрози, напади і вбивства. В Україні в 2019 році було вбивство журналіста Вадима Комарова, є не розслідувані інші злочини. Звичайно, брутальна фізична атака – це напад на свободу слова. Але нападом є і перевірки контролюючих органів, і державне регулювання, і ми б хотіли, щоб це обговорювалося на єдиному майданчику. А на сьогодні, при всій повазі, здійснена технологія, коли опозиції дали комітет свободи слова, але забрали інформполітику, регулювання тощо. Відповідно, ви сьогодні просто комітет із розгляду фізичних атак на журналістів.
Ми вітаємо, що ви лобіювали і парламентські слухання, і контакт із Нацполіцією. Є певні прецеденти й покарання. Але все ж таки ми б хотіли, щоб голос вашого комітету був потужнішим і звучав на захист журналістів», – звернувся Сергій Томіленко до секретаря Комітету з питань свободи слова Сергія Швеця.
Той заявив, що йому невідомо про факти тиску з боку офісу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів на засобі масової інформації.
«Більше того, я з 1995 року в професії, і я точно можу назвати прізвища людей, які чинили тиск на засоби масової інформації, якщо це потрібно буде аудиторії і якщо це потрібно буде в суді, починаючи з 1995 року. По-друге, у всіх журналістів та редакцій, коли вони відчувають тиск тих чи інших структур, незалежно від політичної приналежності, є можливість звернутися до суду, до правоохоронних органів. Наразі Комітет зі свободи слова діє виключно в межах своїх повноважень», – сказав Сергій Швець.
Він звернувся до Сергія Томіленка: «Поясніть учасникам дискусії, що таке редакційна політика, які правила існують. Як цей ринок працює в плані цензури і без цензури».
Голова НСЖУ пояснив, що загалом ідеться про практику затвердження редакційних статутів, які регулюють стосунки між редакціями та власниками.
«Йдеться про невтручання в журналістську діяльність. Але при тому, що є в Україні, принаймні, вимоги до телерадіоорганізацій затверджувати такі статути, це законом передбачено. Є загалом заклик нашої професійної спільноти дотримуватись журналістами Кодексу етики українського журналіста. Це класичні правила. Але головна проблема в Україні, все ж таки, не наявність таких статутів, ми їх вітаємо, а слабка сила самих журналістів їх відстояти у стосунках із власниками та засновниками. На жаль, в Україні, на відміну від багатьох інших країн Європи, медіабізнес не є бізнесом, а є інструментом впливу. Разом з тим, коли нині економічна криза, то збідніле населення не може платити за дорогі ЗМІ. Журналісти в Україні розуміють, хто їм платить зарплату, і це може включати інструменти само цензури», – підкреслив голова НСЖУ.
Сергій Швець зауважив: у журналістів сьогодні є всі інструменти для того, щоб захистити свої інтереси.
«В тому числі фізичні, під час звернення до правоохоронних органів, а політичні й редакційні – через створення профспілок всередині кожної редакції. Наприклад, є Національна спілка журналістів України. То чому б кожній редакції, коли вона потерпає від тиску, не створити власну профспілку всередині, яка би протистояла? По-друге, я погоджуюся з Сергієм Томіленком, що треба й далі пильно стежити за тим, щоб дотримувалися гарантії свободи слова. Свобода слова стосується не лише журналістів, а взагалі це конституційне право громадян України, в тому числі правозахисників. Я закликаю всіх, хто вважає, що порушується його свобода слова, звертатися до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова», – сказав він.
Водночас учасник ток-шоу народний депутат Валентин Наливайченко підкреслив: «Журналісти мають самі вирішувати, кого запрошувати на ефір, без підказок ззовні. ВВС повністю фінансується урядом Великобританії. Але з офісу королеви Єлизавети туди ніхто не телефонує, від прем’єр-міністра також, і не каже: «Хочу цього спікера!».
Сергій Томіленко висловив думку, що такі резонансні дискусії корисні суспільства.
«Вони корисні для свободи слова і для прав журналістів. Але сьогоднішнє збурення – це старт великої битви за свободу слова: або ми її будемо здавати, або все ж таки будемо захищати. Давайте дивитись, які аргументи використовують представники влади, офісу Президента або народні депутати в цій ситуації. Замість того, щоб чесно визнати, що ми неправі, або визнати, що депутати настільки демократичні, що не хочуть прийти на якийсь ефір, іде стратегія нападу та звинувачення. Відповідно переводиться дискусія, в суспільстві зараз будуть обговорювати громадяни та експерти про заангажованість тієї чи іншої передачі», – сказав він.
Голова НСЖУ звернув увагу на ключовий момент: у демократичній країні кожен чиновник має нести відповідальність за високе крісло і владу. Він має звітувати перед громадянами за ефективність своєї діяльності.
«Тобто ключове поняття – не атака, а підзвітність. Сьогодні вони атакують. Тому правильно, що журналісти не мовчать. Ми маємо об’єднуватись і робити широку коаліцію всіх журналістів, а за цією коаліцією – право громадян на доступ до інформації. Ми маємо боротися проти законодавчих ініціатив, зокрема, проти репресивного законопроекту Про медіа. Ми не згадували про телевізійний регулятор, Нацраду, але його рішення не є політично незалежними. У наступні місяці ми можемо прогнозувати додаткові перевірки Україна 24 або інших телеканалів», – підкреслив голова НСЖУ.
Він додав, що журналісти очікували від влади першочергових ініціатив щодо фізичної безпеки журналістів, боротьби з безкарністю та ініціатив, які допоможуть ЗМІ в Україні економічно бути незалежними. Натомість отримали законопроект Про медіа, в якому передбачається посилити державний контроль не лише над телевізійними, а над усіма журналістами, газетами й інформагентствами.
«Ми отримали першу ініціативу: це кримінальна відповідальність для журналістів. Слава Богу, ми об’єднались, і вже став колишнім міністр культури Бородянський, який це пропонував. Але все таки у влади сьогодні є найкраща можливість відмовитись від репресивних ініціатив і бачити в журналістах не ворогів, а союзників», – констатував Сергій Томіленко.
Він також застеріг владу від захоплення рейтингами політичних партій.
«Ці рейтинги – виклики майбутній політиці щодо журналістів. Влада може образитись на дзеркало і буде намагатися через контроль над журналістами піднімати рейтинги. Але це шлях в нікуди. Владі потрібно не воювати з журналістами, а покращувати якість своєї політики», – резюмував Сергій Томіленко.
