Країни Європейського Союзу визнають одним з пріоритетів своєї діяльності розробку і впровадження ефективних механізмів боротьби з поширенням фейкових новин та гібридними атаками, які, насамперед, генерує Росія. Автократичні режими зацікавлені у дискредитації демократії загалом та активно використовують сучасні інформаційні технології для спроб маніпулювати громадською думкою у країнах Європи.
Про сучасні підходи ЄС до реагування на фейкові новини та гібридну інформаційну війну йшлося на семінарі, організованому у Хельсінкі Фінською Спілкою журналістів та фундацією Вікіс за підтримки Європейської Комісії у вівторок, 12 листопада. До участі в дискусії про сучасний політичний популізм у Європі було запрошено голову Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.
– Скоординовані масштабні зовнішні дії, спрямовані на підрив демократичних інституцій, можливі через сучасний рівень технологічного розвитку, – наголосила ключовий доповідач семінару Тейя Тілікайнен, директор Європейського Центру of Excellence for Countering Hybrid Threats. – У нас є залежність від кіберпростору, існують нові канали масового поширення інформації. Тому Євросоюз має захищати стійкість демократіі, адекватно реагуючи на сучасні загрози.
Зокрема, Європейський Союз за останній час ( на семінарі неодноразово наголошувалося, що це час від початку агресії Росії проти України) заснував спеціальні інституції з протидії інформаційним загрозам (EU Hybrid Fusion Cell, StratCom division, Hybrid CoE). Також ЄС розробляє нове законодавство і політики (План Дій з протидії Дезінформації) та заохочує широке партнерство з громадським сектором різних країн.
На сьогодні зусилля ЄС щодо убезпечення від гібридного впливу сконцентровані на:
– захисті від маніпуляцій виборчих процесів;
– Блокуванні фінансування гібридних впливів;
– Реагування на поширення в інформаційному просторі ідей екстремізму та закликів до суспільної радикалізації.
У продовження теми інформаційної війни під час семінару була проведена дискусія щодо масових маніпуляцій під час виборів у країнах ЄС (її учасниками стали Найя Бентцен з дослідницького центру Європарламенту, Мікко Сало, засновник фактчекінгового ресурсу ФактБар та Юссі Тойванен, провідний фахівець з комунікацій Офісу Прем‘єр-Міністра Фінляндії). З лекцією на тему «Важливість медіа грамотності та критичного мислення: Чи можемо ми навчитися відрізняти правду від брехні» виступив головний редактор провідної фінської газети «Хельсінкін Саномат» Кайюс Ніемі.
Також на семінарі широко дискутувалося питання довіри до журналістів у часи пост-правди (за участі генерального секретаря Європейської федерації журналістів Рікардо Гуттієреса) та зростання популізму в Європі і наслідків для вільної преси.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко звернув увагу колег на намагання нового Президента України Володимира Зеленського свідомо ігнорувати традиційні медіа.
– Володимир Зеленський уже двічі «давав інтерв`ю» автомобілю Тесла, з нагоди 100 днів перебування «дав інтерв`ю» найнятому актору, який зіграв роль журналіста, – зазначив Сергій Томіленко. – Навіть багатогодинний прес-марафон, при тому що 300 журналістів поставили запитання, став ще одним шоу на доповнення до власних каналів прямого спілкування із громадянами.
Голова НСЖУ погоджується, що сучасні гібридні загрози потребують адекватного реагування держави. Але без встановлення довіри до влади будь-які ідеї змінити інформаційне законодавства сприйматимуться критично.
– В Україні усталеною практикою є використання владних повноважень не для розв’язання суспільних проблем, а для боротьби з опонентами чи критичною пресою, – поінформував європейських колег Сергій Томіленко. – Тому НСЖУ не підтримує «експрес-режим» із впровадження змін до інформаційного законодавства під гаслами «боротьби з фейками». Через широкі дискусіі маємо знаходити порозуміння, і напрацьовувати запобіжники від можливих утисків свободи слова.
Колеги із Європейського Союзу мають бути відкритими до спілкування із журналістами з інших країн та виявляти солідарність із колегами з Украіни чи з інших неспокійних частин світу. Про це йшлося у виступі одного з керівників авторитетної організації з Данії «Міжнародна Медіа Підтримка/IMS” Гульнари Акхундової.
– Журналісти та експерти з Євросоюзу не повинні закриватися у своїй «бульбашці», важливо підтримувати колег, які працюють у надзвичайно складних умовах у таких країнах як Україна чи Танзанія, звідки приїхали запрошені гості на цей семінар, – підкреслила Гульнара Акхундова. – Напади на журналістів і правозахисників, погрози в інтернеті, ворожнеча політиків не зупиняють наших колег у боротьбі за свободу слова, але принципова підтримка Євросоюзу надзвичайно важлива.
Захід у Хельсінкі було організовано з нагоди 15-річчя Фінської фундації для медіа та розвитку (Vikes), заснованої Фінською спілкою журналістів для реалізації програм міжнародної допомоги.