Прокурори, журналісти та медіаексперти обговорили особливості розслідування кримінальних проваджень про злочини проти журналістів. 4 жовтня в прес-центрі Національної спілки журналістів України відбувся онлайн круглий стіл на тему: “Роль прокурорів у справах про злочини проти журналістів”. Участь у заході взяли представники Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури, судді, журналісти, медіаексперти та медіаюристи. Захід проведено НСЖУ спільно з Офісом Генерального прокурора України за підтримки центральної штаб-квартири ЮНЕСКО (Франція).
У рамках круглого столу відбулася презентація спеціального україномовного видання ЮНЕСКО «Рекомендації для прокурорів у справах про злочини проти журналістів». Зараз це видання доступне на 16 різних мовах, у тому числі, завдяки допомозі Національної спілки журналістів України, українською.
Про важливість і актуальність цього заходу для українських журналістів і загалом небайдужого громадянського суспільства України свідчить хоча б той факт, що за 30 років нашої Незалежності загинуло під час виконання своїх професійних обов’язків понад 70 журналістів. Торік в Україні скоєно 77 нападів на працівників мас-медіа, постраждала 101 особа.
Символічно, що відбувся захід напередодні Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається 2 листопада. Таким його визнала 2013 року на своїй 68-й сесії Генеральна Асамблея ООН. Дата була обрана в пам’ять про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року. Згадана резолюція закликає держави-члени ООН віддавати до суду осіб, які вчинили злочини проти журналістів і співробітників засобів масової інформації, забезпечити потерпілим доступ до належних засобів правового захисту, сприяти створенню безпечних і сприятливих умов для того, щоб журналісти виконували свою роботу незалежно і без зайвого втручання.
Наскільки резолюція актуальна нині свідчить хоча б такий факт: згідно з доповіддю Генерального директора ЮНЕСКО, за період 2006-2013 років було розслідувано менше 6 відсотків усіх випадків вбивств журналістів (593 випадки). Практично не змінилася на краще ситуація і зараз.
Крім того, за відомостями Міжнародної мережі сприяння вільному обміну інформацією (ІФЕКС), в дев’яти з десяти випадків винуватці таких злочинів уникають покарання. Не дивно, що серед пріоритетів діяльності НСЖУ на чільному місці стоїть безпека журналістів. А вона великою мірою залежить і від того, наскільки принциповою і вимогливою буде прокуратура під час розгляду злочинів проти журналістів у суді, наскільки суд буде справедливий і обʼєктивний.
Під час круглого столу присутні обговорили актуальні питання розслідування випадків перешкоджання журналістській діяльності, роль органів прокуратури у справах злочинів проти журналістів, механізми та імплементації міжнародного досвіду захисту прав журналістів до національних стандартів.
Спікерами заходу були: Сергій Томіленко – голова НСЖУ; Олексій Бонюк – керівник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора; Євгеній Брагар – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.
У спеціальному відеозверненні до учасників заходу в Києві керівник Секції свободи слова і безпеки журналістів ЮНЕСКО (Париж)Гільєрме Канела зокрема наголосив:
– З 2013 року у рамках програми «UNESCO Judges’ Initiative» пройшли підготовку понад 23000 представників судової гілки влади та громадянського сектору з усього світу. Ці навчальні заходи сприяють реалізації Плану дій ООН щодо безпеки журналістів та проблеми безкарності, метою якого є створення вільного та безпечного середовища для журналістів та працівників засобів масової інформації.
Частиною цієї стратегії є співпраця з прокурорами за сприяння Міжнародної асоціації прокурорів, що призвело до спільної розробки «Рекомендацій для прокурорів у справах про злочини проти журналістів». Ми сподіваємось, що ці Рекомендації стануть корисним інструментом для прокурорів України не тільки для розслідування вбивств, погроз насильством та нападів на журналістів, а й для подальшого запобігання такого виду злочинів.
Як говорив Гільєрме Канела, за даними ЮНЕСКО з 2006 по 2020 рік було вбито понад 1200 журналістів. І вбивають їх переважно в тих країнах, де немає збройних конфліктів. Вони все частіше стають жертвами через висвітлення історій пов’язаних з корупцією, порушень прав людини, екологічними злочинами, торгівлею людьми та політичними злочинами. З огляду на ці виклики зараз, як ніколи, важливо відстоювати верховенство права та забезпечити притягнення винних у таких злочинах до відповідальності. Рекомендації для прокурорів охоплюють три основні складові ролі прокурорів у провадженні за журналістськими статтями: забезпечення захисту журналістських джерел у таких справах, ініціювання або рекомендування до проведення текстуального аналізу для визначення взаємозв’язку між злочином та медіадіяльністю, вивчення та прийняття п’яти основних механізмів взаємодопомоги для підвищення ефективності міжнародного співробітництва у розслідуваннях та судових процесах щодо злочинів проти журналістів. Як члени судової спільноти, прокурори, на думку Гільєрме Канела, можуть відігравати істотну роль у захисті та просуванні основних прав, включаючи право на свободу вираження поглядів.
Емоційне відеозвернення керівника Секції свободи слова і безпеки журналістів ЮНЕСКО задало тон роботі круглого столу, підштовхнуло його учасників бути більш відвертими і об’єктивними. Тож присутні сказали багато цікавого і нагального.
Як справедливо наголошував голова Спілки журналістів Сергій Томіленко, для НСЖУ боротьба з безкарністю, захистом журналістів, їхніх прав давно є пріоритетом. Тому і круглий стіл, і експертне обговорення в соцмережах загалом присвячено об’єднанню зусиль для того, щоб зробити професію журналіста в Україні безпечнішою.
– На жаль, ми констатуємо, що в Україні кількість нападів на журналістів, фізичної агресії проти них сягає 70-80 інцидентів на рік. Це застосування сили до журналістів, побиття операторів, пошкодження телекамер тощо, говорив він. – Ми шукаємо діалогу з владою, правоохоронцями, щоби зменшити кількість нападів, щоб захистити професію журналіста.
Пан Сергій запросив присутніх до діалогу, до обміну думками про те, як захистити журналістів, щоб вони не боялися виконувати свій професійний обов’язок.
Голову Спілки підтримав заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи словаЄвгеній Брагар:
– Безпека журналістів є базовою потребою для розвитку вільної преси та функціонування загалом свободи слова в Україні, – підкреслив він. – Але кількість справ, пов’язаних з нападами на журналістів росте.
Хоча, як уточнив сам себе пан Євгеній, їх просто стали більше фіксувати. І це вже успіх. Окрім того, справи по нападах уже доводять і до суду, є обвинувальні вироки. Роль прокурорів у цій справі, на його думку, дуже важлива, оскільки важливою є саме юридична кваліфікація таких злочинів. Потрібно також працювати над рівнем правової грамотності самих журналістів.
З тим, що проблеми є і в журналістському середовищі, визнав і професор, президент Академії української пресиВалерій Іванов. На його думку це – відсутність журналістської солідарності, поділ журналістів на правильних і неправильних. Але катастрофою для свободи слова в нашій державі він вважає те, що український соціум уже звик, що журналістів б’ють. На його погляд, не стільки суворість покарання нападників на журналістів, скільки його невідворотність дуже і дуже важлива.
– І це те, що ми очікуємо від держави, від правоохоронної системи і, звичайно, й від прокуратури. Випадки, коли журналістам відмовляють в праві на слово, на діяльність, а інколи і на життя, – це ганебно, і це вбиває не менше ніж акти фізичної агресії. Роль правоохоронної системи, роль прокуратури є зрозумілою: зробити покарання невідворотним. Але без журналістської солідарності теж не буде свободи слова, яка є невід’ємною і дуже важливою умовою демократичного суспільства, – говорив пан Валерій.
Прокурори теж підтверджують тривожний стан з безпекою журналістів. Адже за статистикою Офісу Генерального прокурора, станом на 29 вересня у провадженні перебували 285 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів. Водночас, за словами Анатолія Ковальчука, начальника відділу організації процесуального керівництва під час розслідування кримінальних проступків територіальними підрозділами Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами ОГПУ, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, з початку 2021 року в Україні збільшилася результативність розслідувань злочинів, скоєних проти журналістів.
– За даними з обласних прокуратур, від 20 до 50 відсотків зросла кількість підозр і кількість випадків спрямування до суду кримінальних проваджень, які стосуються цих злочинів, – зазначив Анатолій Ковальчук.
Керівник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк наголосив:
– Прокуратура покликана захищати важливі інтереси суспільства, людину, тому ми не можемо стояти осторонь проблеми захищеності журналістів. Ми зараз активізували роботу прокуратури в цьому напрямку з єдиною метою: роль і діяльність прокурорів по провадженнях, які стосуються журналістів, повинна ставати все більш помітною. З цією метою ми проводимо зустрічі з представниками журналістського середовища. І є вже результати. Відповідальність таки буде невідворотною. Для впливу на системне явище потрібні не лише якісь оперативні кроки, а й системні.
Пан Олексій зазначив, що Рекомендації будуть використані для подальшої розробки і настанов для прокурорів і стандартів роботи в цьому питанні. Пообіцяв, що журналісти в захисті своїх прав точно можуть розраховувати на офіс Генерального прокурора.
Також представник офісу Генерального прокурора, начальник відділу організації процесуального керівництва при розслідуванні кримінальних проступків територіальними підрозділами Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Анатолій Ковальчук повідомив, що лише 8 відсотків кримінальних проваджень за фактами злочинів проти журналістів доходять до суду.
– Більше 3 місяців триває слідство в 28 кримінальних провадженнях, більше 6 місяців – в 22 провадженнях, більше 1 року – в 28 провадженнях та більше 3 років – в 58 кримінальних провадженнях щодо журналістів. Закрито 85 кримінальних проваджень. Найбільша кількість – місто Київ, Закарпатська, Львівська, Донецька, Чернігівська, Полтавська та Херсонська області, – навів сумну статистику пан Анатолій.
А правозахисник, адвокат, секретар НСЖУВалерій Макеєв на це додав, що поліція не завжди поспішає на захист журналіста, намагається кваліфікувати злочин проти нього не як пов’язаний з його професійною діяльністю.
Пан Валерій також поцікавився у Ковальчука, скільки відкрито кримінальних проваджень за фактами погроз журналістам. Зрозумілої відповіді не отримав. Між тим, деяких тяжких злочинів проти журналістів можна би було, напевне, уникнути, якби правоохоронці вчасно реагували на погрози в їхній бік. За відсутності реагування маленькі погрози поступово переростають у великі злочини.
Звернув увагу Макєєв також на той факти, що ніякої сатисфакції постраждалим журналістам не передбачено. Навіть якщо злочинця покарають штрафом, цей штраф іде державі, а не постраждалому.
Євгеній Брагар теж підтвердив, що практики компенсації шкоди постраждалому, на жаль, нема. Навіть за пошкоджену, зовсім не дешеву апаратуру.
І все ж сам факт діалогу журналістів з представниками правоохоронних органів – це вже крок уперед, який обнадіює. Про це сказала адвокатесса, медіаюристка ГО «Платформа прав людини»Людмила Опришко. Водночас вона зауважила, що методологія розслідування злочинів, пов’язаних із нападами на журналістів, у нас у зародковому стані. Тому закликала розробити їх і запровадити у практику правоохоронних органів. Її також бентежить, що кожна друга справа, пов’язана із нападами на журналістів, розслідується більше трьох років. А термін давності притягнення до відповідальності за кримінальною статтею два роки… Отже, потрібно швидко проводити розслідування, інакше їхня ефективність втрачається.
Виступали на круглому столі і представники суддівського корпусу. Так cуддя-спікер Печерського районного суду міста Києва Марія-Маргарита Пилаєва підкреслила, що у них на розгляду справ, пов’язаних зі злочинами проти журналістів, небагато. І все ж на її думку насильницькі дії проти журналіста, чи перешкоджання його діяльності, доводити в суді непросто. Отже, є над чим подумати законотворцям. Вона також говорила про те, що суд дуже пов’язаний з обвинувальним актом. Журналісти люди творчі, не юристи, але можуть детально розповісти про пригоду. Правильну кваліфікацію злочину, на її думку, має надавати прокурор і слідчий.
Між тим, зауважимо, журналістам з досвіду відомо, що слідчим простіше застосувати загальнокримінальну статтю, а не спеціальну, що і призводить до конфлікту сторін.
Практикуючі журналісти під час зустрічі звертали увагу і на інші аспекти незахищеності журналістів, висували свої пропозиції щодо виправлення цієї ганебної ситуації.
Так керівниця юридичного департаменту ВГО «Стоп корупції» Роксолана Арійончик говорила про новий виді тиску на журналістів – тиск у кіберпросторі, наголошувала на нагальній потребі реєстру нападів на журналістів, можливості оперативного сповіщення прокуратури працівниками мас-медіа щодо скоєного проти них злочину, відповідної гарячої лінії (хоча б у вигляді електронної пошти).
Директор інформаційного агентства «Українські новини», секретар НСЖУ Денис Іванеско наголошував на тому, що журналісти зневірилися в системі, тому на часі запровадження посади омбудсмена, який би захищав їхні права. Журналісти також чекають регулярних публічних звітів Генерального прокурора і міністра МВС, парламентських слухань стосовно порушеної проблеми.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ торкнулася питання безпеки конкретно жінок-журналістів. Вони по природі потребують особливої уваги, але третина потерпілих серед журналістів саме представники слабкої статі… Агресія проти них через професію трапляється навіть у сім’ї.
Варто зауважити, що дискусія була дуже цікавою, хоч і непростою. Хочеться вірити, що своїм наслідком вона матиме більший захист журналістів, захист їхнього права на професію. Адже журналісти важливі!
На цьому, наприклад, наголошував і член Ради суддів України, суддя Ржищівського міського суду Київської області, викладач Національної школи суддів України Андрій Потапенко.
– Ми чітко розуміємо, що свобода слова, незалежність журналістів – це основа демократії. На жаль обвинувальних актів під час розглядів справ, пов’язаних з нападом на журналістів, мало.
А начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і координації діяльності правоохоронних органів Київської обласної прокуратури Андрій Сваток порадував інформацією про те, що у кожній обласній прокуратурі є відділ обробки оперативної інформації. Телефон відділу зазначений на офіційному сайті. Є і його електронна адреса, тож журналісти можуть скидати туди повідомлення про вчинення злочину. Він також переконаний, що принаймні в Київській області прокуратура проблем у спілкуванні з журналістами не має, як і проблем з кваліфікацією злочинів проти них. Хочеться у це вірити. Бо об’єднання зусиль з владою і правоохоронними органами в захисті прав українських журналістів і свободи слова є дуже важливим.
Як сказав наприкінці роботи круглого столу голова НСЖУ Сергій Томіленко: «Через публічні заходи, конференції та заяви нам необхідно ефективно захищати журналістів. Тобто, покарання за перешкоджання журналістській діяльності в Україні має бути невідворотним і вагомим».
Зі свого боку хочеться нагадати правоохоронцям і представникам влади в Україні таке: журналіст – це посередник, який передає новини та інформацію суспільству. Вам також. Завдяки його швидким та ефективним методам роботи люди отримують інформацію про все що відбувається в нашому житті. Він у якійсь мірі є дзеркалом суспільства, бо змушений відображати дійсність.
Соціальна місія журналістики полягає в інформуванні громадян задля їхнього розвитку. Тобто покликання журналіста – приносити користь людям, захищати їхні інтереси, вносити світло в темряву необізнаності. Саме журналіст претендує сьогодні на роль “володаря думок”, відіграє роль політичного центру, до якого тягнеться за авторитетним словом політично активна аудиторія.
Тож бережіть, не псуйте, не розбивайте своє дзеркало, бо не будете бачити себе…
Олександр ВІВЧАРИК
Офіційно (інформація на сайті Офісу ГПУ)
Прокурори, журналісти та медіаексперти обговорили особливості розслідування кримінальних проваджень про злочини проти журналістів
В Національній спілці журналістів України пройшов круглий стіл «Роль прокурорів у справах про злочини проти журналістів», в ході якого представники Офісу Генерального прокурора, судді, журналісти, медіаексперти та медіаюристи обговорили спеціальне видання ЮНЕСКО «Рекомендації для прокурорів у справах про злочини проти журналістів».
Керівник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генпрокурора Олексій Бонюк нагадав, що у вересні Ірина Венедіктова підписала меморандум про взаєморозуміння та співпрацю між Офісом Генерального прокурора та медійними і правозахисними громадськими організаціями. «Станом на 29 вересня у провадженні перебували 285 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів. З початку 2021 в Україні збільшилася результативність розслідувань злочинів, скоєних проти журналістів», – повідомив він.
Також представник Офісу Генпрокурора зазначив, що у всіх регіонах на постійній основі діють комунікаційні платформи, а в кожній обласній прокуратурі визначено прокурора, який відповідає за цей напрям. Крім того, по всій Україні відбулися зустрічі з представниками медійних організацій, активізовано роль прокурора в кримінальних провадженнях про злочини вчинені стосовно журналістів.
Учасники круглого столу домовилися про співпрацю з метою імплементації рекомендацій ЮНЕСКО у роботу, розробки на їхній основі стандартів, а також проведення спільних тренінгів для співробітників органів досудового розслідування і прокуратури заради підвищення ефективності розслідування кримінальних правопорушень стосовно представників медіа.
