Діалог Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з головою Національної спілки журналістів Сергієм Томіленком відбувся у програмі «Сьогодні Ввечері» на каналі «Україна 24» та продемонстрував розбіжності між владою і журналістами у питаннях регулювання ЗМІ. Полеміка розгорнулася у прямому вечірньому ефірі, а приводом для гострої суперечки став законопроект №2693д «Про медіа».
З моменту реєстрації законопроєкту, навколо нього точаться запеклі дискусії. Відомі журналісти, серед яких Дмитро Гордон, Юрій Бутусов, Савік Шустер, Наташа Влащенко, Соня Кошкіна, Олександр Швець та інші жорстко критикують. Переважна більшість редакторів друкованих ЗМІ виступають проти прийняття «Про медіа». Це змушує Національну спілку журналістів звертатися до Президента, Уряду, народних депутатів та, зокрема, до авторів законопроекту, які намагаються його будь-що протягнути через парламент.
На запитання ведучого «Чи всі моменти вас влаштовують у проекті закону?» Сергій Томіленко відповів:
«Звичайно, нас не влаштовують, і ми вже півтора року намагаємось донести до міністра Олександра Ткаченка ті аргументи або контраргументи, які є у медіаспільноти. Сьогодні було засідання Правління Національної спілки журналістів, в якому взяли участь понад 50 колег з усієї України. Ми прийняли заяву, якою закликаємо Верховну Раду все ж таки зняти з розгляду законопроект «Про медіа». Владі, якщо наполягає Уряд, варто віддати цей документ на експертизу до Венеційської комісії, і розпочати діалог із журналістами, які працюють у реальних медіа.
Фактично це законопроєкт про мегарегулятора в Україні, коли один регулятор – Нацрада з питань телебачення і радіомовлення – може вплинути на роботу будь-якого медіа. Не лише теле- та радіо, а й на роботу всіх газет та онлайн-медіа. При тому що Нацрада не є політично незалежним регулятором. І коли пан Ткаченко очолював великий поважний телеканал, то так само критикував Нацраду. Ми говоримо, що Нацрада спочатку має здобути довіру в медіаспільноті, щоб там не було політичних впливів, домінування певних корпоративних інтересів, і потім вже виходити на те, що у нас буде довіра і згода на розширення повноважень регулятора».
Голова НСЖУ наголосив, що парламент, який збирається кардинально змінити медіа-ландшафт, роботу і права всіх журналістів України, з липня 2019 року фактично не виконує свій конституційний обов’язок. Зокрема, троє членів Нацради з питань телебачення й радіомовлення мали би обиратись за парламентською квотою. Однак новий конкурс досі не проведено.
«Хто визначатиме, довіряєте ви регулятору чи ні?» – запитав Олександр Ткаченко.
Втім, Сергій Томіленко встиг лише промовити: «Ну, питання ж не я визначаю», як Міністр культури й інформаційної політики знову вдався до розлогих коментарів.
«Ви щойно сказали, що головне питання полягає в повноваженнях регулятора. О’кей, припустимо, вперше Нацрада регулюватиме й інші медіа, що в принципі теж о’кей. Але ви сказали, що хтось має визначити, чи довіряють вони регулятору. Хто має це визначати? Ви знаєте прекрасно, що Нацрада – конституційний орган, який призначається Президентом і Радою. Хто має визначати довіру до Нацради?» – запитав він.
«Довіру мають визначати рішення Нацради взагалі, – пояснив голова НСЖУ. – Ми пропонуємо сконцентруватися на телерадіопросторі. І Президент критикує Нацраду, самі члени Нацради говорять, що недостатньо повноважень, і народні депутати. Ми говоримо, давайте у два етапи зробимо: спочатку Нацрада своїми діями здобуде визнання та прийняти закон, й імплементувати зобов’язання перед Європою, ми їх підтримаємо!».
«А потім колись будемо регулювати всі інші медіа», – відпарирував йому Олександр Ткаченко.
«Ні, не колись. Газети й так регулюються», – відповів Сергій Томіленко.
Та чиновника, вочевидь, не так цікавила відповідь, як наступне питання, яке він приготував для очільника Національної спілки журналістів: «Ви досі виступаєте проти закриття каналів Медведчука, про що ви говорили, коли їх закрили?».
Сергій Томіленко тільки почав говорити: «Я хочу уточнити, не було таких заяв…», однак його опонент не дав договорити й наполягав на своєму: «Як це не було? Була заява ваша з приводу того, що це порушення свобод, всього такого іншого. Ви досі виступаєте проти закриття?».
Попри підвищення градусу емоцій, Сергій Томіленко й надалі намагався спокійно апелювати: «Я проти позасудового блокування українських ЗМІ. Про те, що президент і РНБО виконали роботу Нацради та інших служб…».
Та Олександр Ткаченко не вгавав: «Скажіть, а потім були заяви обласних організацій НСЖУ, які засуджували ваше таке ставлення до закриття каналів Медведчука?».
Сергій Томіленко запропронував не політизувати це питання, однак у відповідь почув черговий контаргумент міністра: «Я вважаю, що поки що керівництво НСЖУ у вашій конкретній особі цей процес і політизує».
«Ми не політизуємо. Наприклад, 85 відсотків редакторів українських газет, які взяли участь у нашому опитуванні (а це понад 250 осіб) виступають проти цього законопроекту і проти цього регулювання», – наполягав голова НСЖУ.
Далі наводимо діалог без купюр.
Олександр Ткаченко: «Давайте в частині того, що ви проти того, щоб Національна рада регулювала газети. А конкретно з яких пунктів регулювання газет ви проти? Що там не так з приводу регулювання друкованих медіа чи онлайн-медіа?».
Сергій Томіленко: «По-перше, велика зарегульованість. Змінюється зараз модель для газет, які зареєстровані».
Олександр Ткаченко: «В чому полягає зарегульованість? Відповідайте на запитання!».
Сергій Томіленко: «Давайте я все ж таки скажу, що ключова критика – Нацрада за широким колом може запроваджувати штрафи для газет».
Олександр Ткаченко: «Не може вона запроваджувати штрафи, якщо ви не виступаєте за російську агресію. В усіх інших випадках не може. (Перебиває співрозмовника). Не може! Почитайте закон».
Сергій Томіленко: «Дивіться, є обмеження, пов’язані із збройною агресією. Ми підтримуємо цей розділ, і так само…».
Олександр Ткаченко: «Ви виступаєте проти закриття медведчуківських каналів, тому ви виступаєте проти цього розділу. Говоріть речі, називайте їх своїми іменами!».
Сергій Томіленко: «Ми підтримуємо рішення Ради Нацбезпеки щодо захисту безпеки. І ми це публікуємо. Просто дуже зручно брати певні якісь заяви…».
Олександр Ткаченко: «Ні, не зручно. Тому що зарегулювання цього закону стосується газет, і накладання штрафів лише з приводу одного параграфу: російської агресії».
Сергій Томіленко: «Ні, штрафи накладаються і за порушення закону Про рекламу, і за інші порушення…».
Олександр Ткаченко: «Мається на увазі, що штрафи можуть накладатись, так. Але жодним чином це не впливає на діяльність і на закриття, чи зняття з реєстрації газет».
Сергій Томіленко: «Ми говоримо, що все одно…».
Олександр Ткаченко: «Якщо ми хочемо говорити про рівні права усіх медіа, то чому штрафи накладаються на телеканали, чому вони не повинні накладатися на газети, які часто, як ви знаєте, і газетами не можна назвати? Тому що вони видаються якимись партійними чи районними адміністраціями у вигляді листків. Ви ж про це не кажете. Ви не кажете про газети, які видаються у Вінницькій області мільйонним тиражем партії Шарія. Про це ви теж нічого не кажете. Дякую».
Однак Сергій Томіленко все ж таки довів до відома чиновника думку найбільшої української медіаспільноти: «Ми сьогодні захищаємо права реальних газет – не партійних листків, не інформаційних бюлетенів. У нас ключовий заклик до влади, до Міністра культури: розпочати реальний діалог з українськими журналістами. Ми поважаємо великі медіахолдинги, з якими консультуються автори законопроекту. Про це говорив пан Потураєв, і зараз пан Ткаченко говорить. Але ми говоримо, що є багато реальних регіональних газет і телекомпаній, багато журналістів онлайн-медіа, і їх треба залучити до діалогу й напрацювання щодо зміни українського законодавства».
Нагадаємо, що Правління НСЖУ на своєму засіданні 13 травня ухвалило Заяву «Законопроєкт “Про медіа” об’єднав проти себе журналістів, а кожен його адвокат носитиме тавро “Ворог преси”».
Правління найбільшої журналістської організації України закликає:
1. Зняти з розгляду у Верховній Раді України законопроект “Про медіа”.
2. Надіслати чинний законопроект до Венеціанської комісії Ради Європи для аналізу на відповідність європейським стандартам та зобов’язанням України перед ЄС.
3. Розпочати реальний діалог влади з журналістами України для осучаснення медійного законодавства, приведення його у відповідність до кращих європейський зразків. Ми віримо, що в 30-й рік незалежності Україна не зробить розворот від свободи слова до цензури й залякування ЗМІ.