• На головну сторінку НСЖУ
  • ТЕСТОВА ВЕРСIЯ
Неділя, Червень 1, 2025
Безпека журналістів України
  • Головна
  • Індекс фізичної безпеки
    • 2021
    • 2020
    • 2019
    • 2018
    • 2017
  • Новини
  • Публікації
  • Бібліотека
No Result
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Індекс фізичної безпеки
    • 2021
    • 2020
    • 2019
    • 2018
    • 2017
  • Новини
  • Публікації
  • Бібліотека
No Result
Переглянути всі результати
Безпека журналістів України
No Result
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Органи влади хочуть «підім’яти під себе» журналістське самоуправління – погляд з Білорусі на законопроект Бородянського

НСЖУ НСЖУ
31.01.2020
рубрика Публікації
0
Органи влади хочуть «підім’яти під себе» журналістське самоуправління – погляд з Білорусі на законопроект Бородянського
Поділитися на FacebookПоділитися на Twitter

Стан свободи слова у Білорусі є хитким, а діяльність журналістів жорстко регулюється законодавством. Через таку ситуацію найбільше потерпають незалежні журналісти і медіа: фрілансери, блогери, інтернет-медіа, іноземні кореспонденти та інші ЗМІ, що не пройшли державну реєстрацію.

КРАСНОМОВНА прикладом є багаторазове притягнений до адміністратівної відповідальності за «Незаконне виготовлення продукції ЗМІ» журналісткі телеканалу «Белсат» Лариси Щірякової. За ті, что вона працює фрілансером для «не такої» медіа, жінку оштрафувалі на Загальну суму у понад 5 тисяч євро. А Згідно чиновники начали погрожуваті забрати у Щірякової десятірічного сина, бо вона «рецідівістка» (за останні три роки пройшла через 18 суден процесів). Зрештою, Лариса Припін співпрацю з «Белсат» …

Білоруська асоціація Журналістів (БАЖ) є захисник незалежних Журналістів та унікальнім Джерелом информации про стан СФЕРИ медіа у Беларуси. БАЖ є непідвладною організацією, что рокамі проводити моніторинг порушеннях прав свободи виразу думок и ЗМІ, а такоже співпрацює з Європейськими журналістськімі організаціямі заради захисту свободи слова. Національна спілка Журналістів України зв’язана з головою Асоціації Андрієм Бастунцем, аби почути Коментарі до проекту українського закону Про дезінформацію, дізнатіся про досвід захисту прав Журналістів в условиях державного контролю та справжні причини «Ліцензування» журналістської професії.

  • После Знайомство з ініціатівамі українського Міністерства культури относительно регулювання журналістської ДІЯЛЬНОСТІ, Які ви бачите паралелі между білоруською и по-русски сітуаціямі?
  •  Я не МАВ возможности детально вівчіті український законопроект. Проти деякі РЕЧІ віклікають у мене напруженного. Найперше – напрямок цього законопроекту. ВІН, як на мене, відображає бажання держави посіліті контроль над медіасферою в Україні. При цьом, що не всегда це Посилення буде ВІДПОВІДАТИ правилам, стандартам Європейської конвенції з прав людини. Если обговорюватись конкретні положення, то деякі з них відрізняються на краще від Положень білоруського закону, деякі ж не впісуються у білоруську правову систему. Например, введення до Закону про ЗМІ штрафних санкцій. У нас це прописано у кодексі про Адміністративні правопорушення и крімінальному кодексі. Однако сам Хід думок тих, хто розробляв проект, співпадає з ходом думок білоруськіх законодавців. Це ситуация, коли встановлюються штрафи за недостовірну інформацію, но при цьом самє це Поняття у контексті закону звучить розплівчато. У європейськіх правових документах всегда є формулювання, что вираженість свободи думок має буті необхіднім у демократичних державах. Це положення необхідного характеру зникає, и Надаються шірокі повноваження относительно РОЗГЛЯДУ тої чи Іншої справи для правоохороних ОРГАНІВ. Мені дуже НЕ сподобався розділ законопроекту, что присвячений Створення асоціації Журналістів. Ті, что винне буті органом самоуправління у Громадянська суспільстві потрапляє під контроль держави. Більш того, держава намагається Войти в сферу професійної етики Журналістів. Представник ОБСЄ по вопросам свободи ЗМІ у свой годину звертав Рамус на ті, что держава вони может втручатіся у сферу професійної етики, а, тим паче, самоуправління Журналістів. Ми зараз бачим, что органи влади намагають Цю сферу журналістського самоуправління підім’яті під себе. Це, на мій погляд, неприпустимо.  
  • А якові відповідальність за дезінформацію предполагает білоруське законодавство? Чи є кримінальна відповідальність?

 У нас багато чого предусмотрена. Є стаття в кодексі про Адміністративні правопорушення, яка встановлює Високі штрафи за Поширення забороненої информации, при тому что именно Поняття забороненої информации Залежить від правоохороних ОРГАНІВ *. У нас є кримінальна відповідальність за Поширення екстремістської информации **. При цьом, ПЕРЕЛІК з визначенням екстремістської информации займає более Сторінки тексту формату А4 и містіть згадка різноманітної ДІЯЛЬНОСТІ, предполагает Різні види суспільного ризики. Є 6 статей, Які встановлюються крімінальну відповідальність за діфамацію, включно з підвіщеною ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ за наклеп та образи президента чи представителей державних ОРГАНІВ. Є відповідальність за Поширення информации, якові влада считает небажаним для Поширення, недостовірної информации. Ми дуже крітікуємо, что є Міри наказание НЕ лишь за Поширення недостовірної информации и информации, что Ганьба людину, а й тої информации, что вважається забороненим. Є широкий ПЕРЕЛІК такой информации, и за Порушення існують Високі штрафи.

  • Нещодавно министр информации Беларуси Олесь Карлюкевіч ВНІС пропозіцію сделать так звані фейки протиправного. Однією Із причин необхідності Зміни до законодавства віділілі гібрідну войну с Россией. Як ви розцінюєте Такі Пропозиції і їх мотиви?
  •  Так, министр информации Виступивши и предложили ввести певні Зміни до законодавства. Однако, если делать Висновки з розвитку ситуации, ЦІ Терміни будут використовуват не у якості попередження загроза інформаційної Війни. Для Білоруської власти Росія – Це не ворог, що не учасник озброєного конфлікту. Це наш найближче союзник; Минулого чи позамінулого року даже прийнять догоду про єдину політику інформаційної безпеки двох держав. Коли в Беларуси министр информации говорити про фейки и діпфейкі, то ВІН, швидше, веде мову про інформацію, якові пошірюють незалежні медіа, блогери, телеграм-каналах. В Україні обґрунтування нового законодавства все ж має Певний напрямок на зовнішню інформацію, но ЦІ ж норми можна використовуват и в будь-якому ІНШОМУ випадки. Чи не лишь проти російської пропаганди, но і проти Журналістів, блогерів, Які получил критично до влади інформацію, и не всегда могут довести ее достовірність. Поки що в Беларуси це лишь слова міністра. Ми не знаємо, коли це з’явиться. Проти у нас Вже дуже конкретно посілівся Тиск на незалежні медіа, и я думаю, что ЦІ фрази теж спрямовані проти самє незалежних медіа.
     
  • У проекті закону закладами надаваті статус професійного журналіста на розсуд створюваної властью Асоціації «ПРОФЕСІЙНИХ Журналістів». Чи існує в Беларуси практика обмеження в отріманні журналістського статусу?
  •  Існує частково. После нещодавніх змін, Які жорсткий розкрітікувалі ОБСЄ и незалежні журналісти, у нас статус журналіста отримуються лишь ті люди, что Працюють у штаті або согласно з іншімі договірнімі відносінамі зі ЗМІ, Які є зареєстрованімі Міністерством информации. Це стосується и інтернет-видань. Согласно з позіцією ОБСЄ, факт обов’язковості реєстрації медіа є сам по Собі порушеннях свободи виразу думок. У 2010 году у нас БУВ випадок, коли Міністерство юстиції вінесли попередження БАЖ через использование членами асоціації карток зі словом «Преса». Ми его безуспішно оскаржували в білоруському суді. Потім Венеціанська комісія прийнять решение, что подібні обмеження є підходом, что діскрімінує статус журналіста нема за его належністю до певної редакции, а за діяльністю, якові тієї Виконує. МФЖ (Міжнародна федерація Журналістів) такоже вислови,  
  • А які існують розмежування самє у журналістській работе для зареєстрованіх та не зареєстрованіх Журналістів?
  • Зараз повернулася практика, коли на масових заходах Журналістів, что НЕ Працюють у зареєстрованіх ЗМІ, затрімують ***. Переслідування Журналістів за ті, что смороду Працюють на Певної інтернет-порталі чи медіа є переслідуванням за свободу виразу думок. У Європейській конвенції НЕ идет мова про поділ Журналістів у свободі виразу думок. До кінця року лишь 6 приватних інтернет-видань зареєструваліся, хоча їх існують сотні. Однако для читача важлівою є довіра до ресурсу, а не Ставлення до него з боку Міністерства информации.

    Приклад Було підібрано Із сайту БАЖ:


* Так, у 2017 году Міністерство информации Беларуси заблокували незалежний сайт «Білоруський партизан» за «регулярне размещения матеріалів, що містять заборонених інформацію». Ресурс БУВ Заснований Павлом Шереметом и входить у десятку найпопулярнішіх інформаційних сайтів країни. Міністерство прийнять таке решение за результатами моніторингу сайту, но конкретних причин Блокування не доказала.

** У 2013 году матеріали альбому «Прес-фота Беларусі 2011» признал екстремістськімі матеріалами. Знімкі вилуч у фотожурналістів, оскількі смороду «відображають лишь негатівні аспекти життєдіяльності білоруського народу» и тому бачення авторів «пріменшує авторитет державної влади». Як наслідок, видання «Логвінов», что опублікувало альбом, позбавілося Ліцензії. 

*** У 2010 году, во время Висвітлення Акції опозіційної организации «Zмена», правоохоронці «у цивільному» побили та Затримали активістів та сімох ПРАЦІВНИКІВ незалежних медіа и акредитований іноземних Журналістів. Згідно голова МВС Беларуси признал, что затримання опозіціонерів и Журналістів відбулося з его Згоден.АвторВалерія Карбушева, прес-служба НСЖУ

Попереднє

Підпал авто журналістки Радіо Свобода поліція кваліфікує як «умисне знищення або пошкодження майна»

Наступне

У Херсоні журналіста побив знайомий, який працює на місцевого депутата

Наступне

У Херсоні журналіста побив знайомий, який працює на місцевого депутата

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Популярне
  • Коментують
  • Останні
Множинні переломи кісток обличчя: журналіста OBOZREVATEL жорстоко побили в Києві

Множинні переломи кісток обличчя: журналіста OBOZREVATEL жорстоко побили в Києві

31.03.2020
Охоронці застосували силу до «підпалювачів лісу», які насправді виявилися репортерами

Охоронці застосували силу до «підпалювачів лісу», які насправді виявилися репортерами

27.04.2020

Індекс фізичної безпеки журналістів України за 2018 рік

02.02.2018

Індекс фізичної безпеки журналістів України за 2017 рік

02.02.2017
В Одесі напали на журналістів, які знімали сюжет про безакцизний продаж цигарок

В Одесі напали на журналістів, які знімали сюжет про безакцизний продаж цигарок

1

Індекс фізичної безпеки журналістів України за 2017 рік

0

Індекс фізичної безпеки журналістів України за 2018 рік

0

В Одесі журналістів виштовхали з місця зйомки

0
Поліцейські вручили підозри трьом особам за напад на журналістів «Української правди»

Поліцейські вручили підозри трьом особам за напад на журналістів «Української правди»

17.02.2022
В аеропорту Дніпра з ножем напали на журналістів “Української правди”

В аеропорту Дніпра з ножем напали на журналістів “Української правди”

14.02.2022
70 інцидентів за рік: фізична агресія щодо журналістів залишається в Україні на стабільно високому рівні, – НСЖУ

70 інцидентів за рік: фізична агресія щодо журналістів залишається в Україні на стабільно високому рівні, – НСЖУ

01.02.2022
У київському ресторані побили журналіста «СтопКору»: телефон, камера та мікрофон – теж знищені

У київському ресторані побили журналіста «СтопКору»: телефон, камера та мікрофон – теж знищені

31.01.2022

RSS ОСТАННІ НОВИНИ НСЖУ

Архіви

Червень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

ПРО НАС

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.


ПІДТРИМКА

Розвиток спеціалізованого розділу сайту НСЖУ з безпеки журналістів став можливим завдяки підтримці Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту Національної спілки журналістів України «Протидія безкарності журналістів в Україні»-2021

КОНТАКТИ

АДРЕСА: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

ГАРЯЧА ЛІНІЯ БЕЗПЕКИ:

(044) 234-52-09

(044) 234-20-96

Напади

Атака на жінок Атака на чоловіків Атаки посадовців Атаки правоохоронців Вбивство Застосування зброї
  • Головна
  • Індекс фізичної безпеки
  • Новини
  • Публікації
  • Бібліотека

© 2022 Національна спілка журналістів України

  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Бібліотека
  • Індекс фізичної безпеки
  • Індекс фізичної безпеки 2017
  • Індекс фізичної безпеки 2018
  • Індекс фізичної безпеки 2019
  • Індекс фізичної безпеки 2020
  • Індекс фізичної безпеки 2021
No Result
Переглянути всі результати